наступаючий

НАСТУПА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до наступа́ти 2, 3, 5.

Незабаром партизанського війська зібралося стільки, що вирішено було, не чекаючи прибуття наступаючих з півночі регулярних червоних частин, об’єднаними повстанськими силами вдарити на Перекоп (Гончар, II, 1959, 76);

Оборонявся наляканий Іван од наступаючої на нього Соломії (Коцюб., І, 1955, 385);

Тепла, волога весняна ніч кволо бореться з наступаючим ранком (Бабляк, Літопис.., 1961, 4);

// у знач. ім. наступа́ючі, чих, мн. Ті, що наступають (у 2 знач.) на кого-, що-небудь.

Першу лінію ворожої оборони наступаючі буквально підм’яли під себе (Ткач, Крута хвиля, 1954, 364);

Воєводи метушилися ззаду наступаючих і підганяли їх (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 311).