настьобувати
НАСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого.
Стьобаючи, виготовляти в якій-небудь кількості.
НАСТЬО́БУВАТИ², ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм.
1. тільки недок. Час від часу бити кого-небудь батогом, лозиною і т. ін.
Він настьобував коней і оглядався на всі боки (Ю. Смолич);
Вони скотилися в улоговину і ніби пропали там, але згодом вискочили знову і, настьобуючи коней, продовжували погоню (Григорій Тютюнник).
2. Бити кого-, що-небудь чимсь гнучким, дошкульним.
Словник української мови (СУМ-20)