настьобувати

НАСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Стьобаючи, виготовляти в якій-небудь кількості.

НАСТЬО́БУВАТИ², ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. тільки недок. Час від часу бити кого-небудь батогом, лозиною і т. ін.

Він настьобував коней і оглядався на всі боки (Смолич, Світанок.., 1953, 228);

Вони скотилися в улоговину і ніби пропали там, але згодом вискочили знову і, настьобуючи коней, продовжували погоню (Тют., Вир, 1960, 72).

2. Бити кого-небудь або що-небудь чимсь гнучким, дошкульним.

Значення в інших словниках

1. настьобувати — настьо́бувати 1 дієслово недоконаного виду виготовляти в якійсь кількості настьо́бувати 2 дієслово недоконаного виду бити розм.  Орфографічний словник української мови
2. настьобувати — див. бити  Словник синонімів Вусика
3. настьобувати — I -ую, -уєш, недок., настьобати, -аю, -аєш, док., перех. Стьобаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. II -ую, -уєш, недок., настьобати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 тільки недок. Час від часу бити кого-небудь батогом, лозиною і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настьобувати — НАСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого. Стьобаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. НАСТЬО́БУВАТИ², ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. тільки недок.  Словник української мови у 20 томах
5. настьобувати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал.  Словник синонімів української мови