настягати
НАСТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого, розм.
1. Зібрати, знести яку-небудь кількість чогось в одне місце.
Зайшов [Максим] з підвітряного, затишного боку й почав помалу оберемками стягати очеретяний лист із стіни.., настягав сухого, нагорнув велику купу. А тому вмостився в тій купі, як у пуховій перині (І. Багряний);
До пізньої ночі кипіла на греблі робота. Боронами та ралами, що настягали з дворів, завалювали греблю з краю в край (А. Головко);
// Зібравши, залучити яку-небудь кількість людей до чогось.
– Оце одну [рибальську громаду] якось настягав я (Панас Мирний);
Кисіль прикинув в умі, звідки він може настягати таку кількість збройних людей, і схопився за голову (П. Панч).
2. Заощаджуючи, з труднощами нагромадити (гроші).
Настягала [Мотря] рублів .. та к різдву справила Чіпці парубоцьку одежу (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)