насумрений
НАСУ́МРЕНИЙ, а, е.
Те саме, що насу́плений 2, 4.
Кость Григорович приплівся з роботи сердитий і насумрений (О. Гончар);
Насумрений Павлюк сповістив правління про загрозливе явище на фермі (К. Гордієнко);
Ясночолий коваль водив лагідними очима по насумрених лицях (К. Гордієнко);
Насумрений ранок.
Словник української мови (СУМ-20)