насумритися
НАСУ́МРИТИСЯ, рюся, ришся, док.
Те саме, що насу́питися 1.
– А ми вашу обіцянку до протоколу запишемо, – сказав Островерх. – Пишіть! Пишіть! – насумрився Кузьма Харитонович (Я. Гримайло);
Заробітчани притихли, насумрилися, придавлені вісткою (К. Гордієнко);
Чого він [монах] там сидить, насумрився, – дріма? (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)