насумритися
НАСУ́МРИТИСЯ, рюся, ришся, док. То саме, що насу́питися 1.
— А ми вашу обіцянку до протоколу запишемо,— сказав Островерх. — Пишіть! Пишіть! — насумрився Кузьма Харитонович (Грим., Незакінч. роман, 1962, 11);
Заробітчани притихли, насумрилися, придавлені вісткою (Горд., II, 1959, 172).
Словник української мови (СУМ-11)