насурмлений
НАСУ́РМЛЕНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що насу́плений 2, 4.
Цілий тиждень Гриньо, насурмлений, як осінній день, ходив на працю (С. Чорнобривець);
Паша потер долонею чоло, кинув з-під насурмлених брів нишковий погляд на мурзу (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)