насурмлений
НАСУ́РМЛЕНИЙ, а, е, розм. Те саме, що насу́плений 2, 4.
Цілий тиждень Гриньо, насурмлений, як осінній день, ходив на працю (Чорн., Пісні.., 1958, 71);
На низьких лавах сидять насурмлені чорні постаті (Цюпа, Назустріч.., 1958, 309).
Словник української мови (СУМ-11)