насурмитися

НАСУ́РМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. насу́рмляться; док., розм. Те саме, що насу́питися.

Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Ткач, Плем’я.., 1961, 52);

Десь після опівночі, коли партизани заходили в це майже залишене людьми село, зимовий спокій насурмився важкими хмарами (Ле, Право.., 1957, 203).

Значення в інших словниках

1. насурмитися — насу́рмитися дієслово доконаного виду насупитися розм.  Орфографічний словник української мови
2. насурмитися — -млюся, -мишся; мн. насурмляться; док., розм. Те саме, що насупитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насурмитися — НАСУ́РМИТИСЯ див. насу́рмлюватися.  Словник української мови у 20 томах
4. насурмитися — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет.  Словник синонімів української мови