насінництво

НАСІ́ННИЦТВО, а, с.

Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння.

Нині елітне насінництво ведеться скрізь методом відбирання кращих за продуктивністю здорових рослин з наступним випробуванням вегетативного потомства (клонів) (з наук. літ.);

У насінництві, крім величини врожаю, важливим показником є якість насіння і коефіцієнт його розмноження (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. насінництво — насі́нництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. насінництво — -а, с. 1》 Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння. 2》 Галузь рослинництва, завданням якої є розмноження насіння високопродуктивних сортів, збереження та поліпшення їх чистосортності, біологічних і урожайних властивостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насінництво — Насі́нництво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. насінництво — НАСІ́ННИЦТВО, а, с. Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння. Щоб збільшити посіви багаторічних трав і однорічних бобових культур, треба налагодити їх насінництво (Колг. Укр.  Словник української мови в 11 томах