насінництво

НАСІ́ННИЦТВО, а, с. Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння.

Щоб збільшити посіви багаторічних трав і однорічних бобових культур, треба налагодити їх насінництво (Колг. Укр., 4, 1957, 15);

Невід’ємною складовою частиною овочівництва є вирощування насіння овочевих культур, так зване овочеве насінництво (Овоч., 1956, 3).

Значення в інших словниках

1. насінництво — насі́нництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. насінництво — -а, с. 1》 Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння. 2》 Галузь рослинництва, завданням якої є розмноження насіння високопродуктивних сортів, збереження та поліпшення їх чистосортності, біологічних і урожайних властивостей.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насінництво — НАСІ́ННИЦТВО, а, с. Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння. Нині елітне насінництво ведеться скрізь методом відбирання кращих за продуктивністю здорових рослин з наступним випробуванням вегетативного потомства (клонів) (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. насінництво — Насі́нництво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)