насінницький
НАСІ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до насінництва, зв’язаний з ним.
Насінницькі посіви [льону] збирають у фазі жовтої стиглості (Колг. енц., І, 1956, 742);
Важливим питанням дальшого піднесення землеробства є висококваліфіковане ведення насінницької справи (Наука.., 7, 1961, 24);
// Який займається вирощуванням насіння.
Кращі насінницькі господарства вже добилися значних успіхів у вирощуванні насіння овочевих культур (Колг. Укр., 2, 1957, 37).
Словник української мови (СУМ-11)