натачанка

НАТАЧА́НКА, и, ж., діал.

Тачанка.

[Мартин (до Трохима):] Запрягай же свіжих [коней] у нашу натачанку та поїдемо зо мною у стан (І. Карпенко-Карий);

Витерли вони [гості] сльози рукавами, сіли в зелені вітрові натачанки, пошуміли кудись (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. натачанка — натача́нка іменник жіночого роду тачанка діал.  Орфографічний словник української мови
2. натачанка — -и, ж., діал. Тачанка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натачанка — Натача́нка, -нки, -нці; -ча́нки, -ча́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. натачанка — НАТАЧА́НКА, и, ж., діал. Тачанка. [Мартин:] Запрягай же свіжих [коней] у нашу натачанку та поїдемо зо мною у стан (К.-Карий, І, 1960, 336).  Словник української мови в 11 томах