натачанка

НАТАЧА́НКА, и, ж., діал.

Тачанка.

[Мартин (до Трохима):] Запрягай же свіжих [коней] у нашу натачанку та поїдемо зо мною у стан (І. Карпенко-Карий);

Витерли вони [гості] сльози рукавами, сіли в зелені вітрові натачанки, пошуміли кудись (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натачанка — натача́нка іменник жіночого роду тачанка діал. Орфографічний словник української мови
  2. натачанка — -и, ж., діал. Тачанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натачанка — Натача́нка, -нки, -нці; -ча́нки, -ча́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. натачанка — НАТАЧА́НКА, и, ж., діал. Тачанка. [Мартин:] Запрягай же свіжих [коней] у нашу натачанку та поїдемо зо мною у стан (К.-Карий, І, 1960, 336). Словник української мови в 11 томах