натопити

НАТОПИ́ТИ¹ див. нато́плювати¹.

НАТОПИ́ТИ² див. нато́плювати².

НАТОПИ́ТИ³, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., кого.

Занурювати у воду кого-небудь багато разів.

Тоня, впіймавши його Віталія, надавила, стала нагинати.., а він, випручавшись, намагався побороти її, натопити, але тут було ще мілко (О. Гончар);

// Утопити багатьох.

Значення в інших словниках

1. натопити — натопи́ти 1 дієслово доконаного виду нагріти натопи́ти 2 дієслово доконаного виду виплавити натопи́ти 3 дієслово доконаного виду потопити — багатьох  Орфографічний словник української мови
2. натопити — I див. натоплювати I. II див. натоплювати II. III -топлю, -топиш; мн. натоплять; док., перех. Занурювати у воду кого-небудь багато разів. || Утопити багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натопити — ВИПЛАВЛЯ́ТИ (добувати метал, розжарюючи руду), ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПЛА́ВИТИ, ТОПИ́ТИ, НАТО́ПЛЮВАТИ рідше (у великій кількості). — Док.: ви́плавити, ви́топити, натопи́ти. Минали віки, люди..  Словник синонімів української мови
4. натопити — НАТОПИ́ТИ¹ див. нато́плювати¹. НАТОПИ́ТИ² див. нато́плювати². НАТОПИ́ТИ³, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., перех. Занурювати у воду кого-небудь багато разів. Він, випручавшись, намагався побороти її, натопити, але тут було ще мілко (Гончар, Тронка, 1963, 231); // Утопити багатьох.  Словник української мови в 11 томах
5. натопити — Натопити см. натоплювати.  Словник української мови Грінченка