натопити

натопи́ти

I див. натоплювати I.

II див. натоплювати II.

III -топлю, -топиш; мн. натоплять; док., перех.

Занурювати у воду кого-небудь багато разів.

|| Утопити багатьох.

Значення в інших словниках

1. натопити — натопи́ти 1 дієслово доконаного виду нагріти натопи́ти 2 дієслово доконаного виду виплавити натопи́ти 3 дієслово доконаного виду потопити — багатьох  Орфографічний словник української мови
2. натопити — НАТОПИ́ТИ¹ див. нато́плювати¹. НАТОПИ́ТИ² див. нато́плювати². НАТОПИ́ТИ³, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., кого. Занурювати у воду кого-небудь багато разів. Тоня, впіймавши його Віталія, надавила, стала нагинати..  Словник української мови у 20 томах
3. натопити — ВИПЛАВЛЯ́ТИ (добувати метал, розжарюючи руду), ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПЛА́ВИТИ, ТОПИ́ТИ, НАТО́ПЛЮВАТИ рідше (у великій кількості). — Док.: ви́плавити, ви́топити, натопи́ти. Минали віки, люди..  Словник синонімів української мови
4. натопити — НАТОПИ́ТИ¹ див. нато́плювати¹. НАТОПИ́ТИ² див. нато́плювати². НАТОПИ́ТИ³, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., перех. Занурювати у воду кого-небудь багато разів. Він, випручавшись, намагався побороти її, натопити, але тут було ще мілко (Гончар, Тронка, 1963, 231); // Утопити багатьох.  Словник української мови в 11 томах
5. натопити — Натопити см. натоплювати.  Словник української мови Грінченка