натоплювати

нато́плювати

I -юю, -юєш, недок., натопити, -топлю, -топиш; мн. -натоплять; док., перех. і без додатка.

Розпаливши вогонь, нагрівати що-небудь.

II -юю, -юєш, недок., натопити, -топлю, -топиш; мн. натоплять; док., перех.

1》 Жарячи або підігріваючи, розтоплювати яку-небудь кількість чогось (про лій, віск і т. ін.).

|| тільки док. Довгим кип'ятінням наготовляти (про молоко). Натопити молока.

2》 рідко. Те саме, що виплавляти.

Значення в інших словниках

1. натоплювати — нато́плювати 1 дієслово недоконаного виду розпаливши вогонь, нагрівати щось нато́плювати 2 дієслово недоконаного виду виплавляти  Орфографічний словник української мови
2. натоплювати — НАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., НАТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., що і без дод. Розпаливши вогонь, нагрівати що-небудь. Піч треба дуже натоплювати, щоб у хаті було дуже тепло та душно (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. натоплювати — ВИПЛАВЛЯ́ТИ (добувати метал, розжарюючи руду), ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПЛА́ВИТИ, ТОПИ́ТИ, НАТО́ПЛЮВАТИ рідше (у великій кількості). — Док.: ви́плавити, ви́топити, натопи́ти. Минали віки, люди..  Словник синонімів української мови
4. натоплювати — НАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., НАТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., перех. і без додатка. Розпаливши вогонь, нагрівати що-небудь. Піч треба дуже натоплювати, щоб у хаті було дуже тепло та душно (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
5. натоплювати — Нато́плювати, -люю, -єш сов. в. натопити, -плю, -пиш, гл. 1) Натапливать, натопить. Натопи хату. Ном. 2) Расплавливать, расплавить (о металлѣ), натапливать, натопить (о жирѣ, салѣ).  Словник української мови Грінченка