натоплювати

НАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., НАТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., перех. і без додатка. Розпаливши вогонь, нагрівати що-небудь.

Піч треба дуже натоплювати, щоб у хаті було дуже тепло та душно (Кв.-Осн., II, 1956, 226);

Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (Кучер, Трудна любов, 1960, 364);

— Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо (Тют., Вир, 1964, 291).

НАТО́ПЛЮВАТИ², юю, юєш, недок., НАТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., перех.

1. Жарячи або підігріваючи, розтоплювати яку-небудь кількість чогось (про лій, віск і т. ін.).

— Ну й ситенний [заєць].. Гарців далебі із троє Я тоді із нього, може, Натопив самого лою (Манж., Тв., 1955, 243);

Закололи, значить, того кабана.., натопили смальцю, наробили ковбас (Вишня, II, 1956, 37);

// тільки док. Довгим кип’ятінням наготовляти (про молоко).

Натопити молока.

2. рідко. Те саме, що виплавля́ти.

Історія йде не помалу. І мужніх сердець вогнепад Вже завтра натопить металу На тисячу тисяч гармат (Воронько, Коли я.., 1963, 68).

Значення в інших словниках

1. натоплювати — нато́плювати 1 дієслово недоконаного виду розпаливши вогонь, нагрівати щось нато́плювати 2 дієслово недоконаного виду виплавляти  Орфографічний словник української мови
2. натоплювати — I -юю, -юєш, недок., натопити, -топлю, -топиш; мн. -натоплять; док., перех. і без додатка. Розпаливши вогонь, нагрівати що-небудь. II -юю, -юєш, недок., натопити, -топлю, -топиш; мн. натоплять; док., перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натоплювати — НАТО́ПЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., НАТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. нато́плять; док., що і без дод. Розпаливши вогонь, нагрівати що-небудь. Піч треба дуже натоплювати, щоб у хаті було дуже тепло та душно (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. натоплювати — ВИПЛАВЛЯ́ТИ (добувати метал, розжарюючи руду), ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПЛА́ВИТИ, ТОПИ́ТИ, НАТО́ПЛЮВАТИ рідше (у великій кількості). — Док.: ви́плавити, ви́топити, натопи́ти. Минали віки, люди..  Словник синонімів української мови
5. натоплювати — Нато́плювати, -люю, -єш сов. в. натопити, -плю, -пиш, гл. 1) Натапливать, натопить. Натопи хату. Ном. 2) Расплавливать, расплавить (о металлѣ), натапливать, натопить (о жирѣ, салѣ).  Словник української мови Грінченка