натоплений

НАТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натопи́ти¹.

Від жарко натопленої пічки пашіло теплом (Скл., Карпати, II, 1954, 88);

// У знач. прикм.

Майор Петерсон сидить біля натопленої грубки й читає біблію (Галан, І, 1960, 428);

// нато́плено, безос. присудк. сл.

В хаті було жарко натоплено.

НАТО́ПЛЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натопи́ти².

Значення в інших словниках

1. натоплений — нато́плений 1 дієприкметник прогрітий нато́плений 2 дієприкметник виплавлений  Орфографічний словник української мови
2. натоплений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натопити I. || натоплено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натопити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натоплений — НАТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до натопи́ти¹. Від жарко натопленої пічки пашіло теплом (С. Скляренко); Мундт звик до балаканини артистів у куткук, як звикають до цвіркуна в добре натопленій хаті (О. Полторацький); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах