натоплений — Орфографічний словник української мови

натоплений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натопити I. || натоплено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натопити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
натоплений — НАТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до натопи́ти¹. Від жарко натопленої пічки пашіло теплом (С. Скляренко); Мундт звик до балаканини артистів у куткук, як звикають до цвіркуна в добре натопленій хаті (О. Полторацький); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
натоплений — НАТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натопи́ти¹. Від жарко натопленої пічки пашіло теплом (Скл., Карпати, II, 1954, 88); // У знач. прикм. Майор Петерсон сидить біля натопленої грубки й читає біблію (Галан, І, 1960, 428); // нато́плено, безос. Словник української мови в 11 томах