натоплений
НАТО́ПЛЕНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до натопи́ти¹.
Від жарко натопленої пічки пашіло теплом (С. Скляренко);
Мундт звик до балаканини артистів у куткук, як звикають до цвіркуна в добре натопленій хаті (О. Полторацький);
// у знач. прикм.
Майор Петерсон сидить біля натопленої грубки й читає біблію (Я. Галан);
// нато́плено, безос. пред.
В хаті було добре натоплено.
НАТО́ПЛЕНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до натопи́ти².
Словник української мови (СУМ-20)