натоптаний
НАТО́ПТАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до натопта́ти.
Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (А. Головко);
Вагон натоптаний пасажирами до нікуди (І. Багряний);
* Образно. Аж до левади тягнеться її садок, густо натоптаний спіднизу кущами смородини, калини (С. Васильченко);
Сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (М. Стельмах);
// у знач. прикм.
Катерина від стіжка принесла натоптаний фартух сіна і поклала в жолоб (С. Чорнобривець);
// нато́птано, безос. пред.
Особливо багато було натоптано слідів перед входом до альтанки (із журн.).
2. у знач. прикм., розм. Міцної будови, повний, гладкий (про людину).
Це був молодий ще, але натоптаний чоловік, кругловидий і вгодований (І. Микитенко);
Він слухає якісь гарячі доводи присадкуватого, натоптаного дядька (В. Логвиненко).
3. діал. Уторований.
Та ось він покинув натоптані стежки (І. Франко);
Вже давно скінчилися накочені й натоптані дороги (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)