натоптаний

НАТО́ПТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до натопта́ти.

Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (А. Головко);

Вагон натоптаний пасажирами до нікуди (І. Багряний);

* Образно. Аж до левади тягнеться її садок, густо натоптаний спіднизу кущами смородини, калини (С. Васильченко);

Сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

Катерина від стіжка принесла натоптаний фартух сіна і поклала в жолоб (С. Чорнобривець);

// нато́птано, безос. пред.

Особливо багато було натоптано слідів перед входом до альтанки (із журн.).

2. у знач. прикм., розм. Міцної будови, повний, гладкий (про людину).

Це був молодий ще, але натоптаний чоловік, кругловидий і вгодований (І. Микитенко);

Він слухає якісь гарячі доводи присадкуватого, натоптаного дядька (В. Логвиненко).

3. діал. Уторований.

Та ось він покинув натоптані стежки (І. Франко);

Вже давно скінчилися накочені й натоптані дороги (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натоптаний — нато́птаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. натоптаний — Натоптуватий, натоптуваний, огрядний, гладкий. Словник синонімів Караванського
  3. натоптаний — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. натоптаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натоптати. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., розм. Міцної будови, повний, гладкий (про людину). 3》 діал. Уторований. Натоптана стежка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. натоптаний — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. натоптаний — НАТО́ПТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до натопта́ти. Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (Головко, І, 1957, 59); *Образно. Аж до левади тягнеться її садок, густо натоптаний спіднизу кущами смородини, калини (Вас. Словник української мови в 11 томах
  7. натоптаний — Натоптаний, -а, -е 1) Плотно набитый. 2) О головѣ: полная ума и знаній. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаного головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Словник української мови Грінченка