натоптаний

Значення в інших словниках

1. натоптаний — нато́птаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. натоптаний — див. гладкий Словник синонімів Вусика
3. натоптаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натоптати. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., розм. Міцної будови, повний, гладкий (про людину). 3》 діал. Уторований. Натоптана стежка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натоптаний — НАТО́ПТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до натопта́ти. Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (А. Головко); Вагон натоптаний пасажирами до нікуди (І. Багряний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
5. натоптаний — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
6. натоптаний — НАТО́ПТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до натопта́ти. Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (Головко, І, 1957, 59); *Образно. Аж до левади тягнеться її садок, густо натоптаний спіднизу кущами смородини, калини (Вас. Словник української мови в 11 томах
7. натоптаний — Натоптаний, -а, -е 1) Плотно набитый. 2) О головѣ: полная ума и знаній. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаного головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Словник української мови Грінченка