натоптаний
НАТО́ПТАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до натопта́ти.
Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (Головко, І, 1957, 59);
*Образно. Аж до левади тягнеться її садок, густо натоптаний спіднизу кущами смородини, калини (Вас., І, 1959, 270);
Сміх і гріх було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (Стельмах, II, 1962, 89);
// У знач. прикм.
Катерина від стіжка принесла натоптаний фартух сіна і поклала в жолоб (Чорн., Потік.., 1956, 14).
2. у знач. прикм., розм. Міцної будови, повний, гладкий (про людину).
Це був молодий ще, але натоптаний чоловік, кругловидий і вгодований (Мик., II, 1957, 284);
Він слухає якісь гарячі доводи присадкуватого, натоптаного дядька (Логв., Давні рани, 1961, 134).
3. діал. Уторований.
Та ось він покинув натоптані стежки (Фр., VIII, 1952, 33).
Значення в інших словниках
- натоптаний — нато́птаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- натоптаний — Натоптуватий, натоптуваний, огрядний, гладкий. Словник синонімів Караванського
- натоптаний — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- натоптаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до натоптати. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., розм. Міцної будови, повний, гладкий (про людину). 3》 діал. Уторований. Натоптана стежка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натоптаний — НАТО́ПТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до натопта́ти. Натоптаний нами ешелон скажено нісся на захід (А. Головко); Вагон натоптаний пасажирами до нікуди (І. Багряний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- натоптаний — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- натоптаний — Натоптаний, -а, -е 1) Плотно набитый. 2) О головѣ: полная ума и знаній. Їй любо було одкривати світ його очім, утішно думати: з якою натоптаного головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Словник української мови Грінченка