натрушений

НАТРУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до натруси́ти.

Через кілька хвилин комірниця підмела натрушене х міхів зерно – перший хліб (М. Циба);

// у знач. прикм.

Він по-господарськи згріб натрушене сіно, піддав його до другого стіжка і притулився до нього руками (М. Стельмах);

Зачинає ходити [Трохим] круг воза, ідбирати з-під його натрушену солому і складати на передок (В. Винниченко);

// натру́шено, безос. пред.

– Я тільки виткнувся, то зараз забачив колії, а в дворі коло хати сіна натрушено, коні нагноїли (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. натрушений — натру́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. натрушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натрусити.  Великий тлумачний словник сучасної мови