натрусом

НА́ТРУСОМ, присл., розм.

1. Скільки ввійде при нещільному насипанні сипучих.

Натрусом міряти овес, жито (Сл. Б. Грінченка).

2. У натрушеному вигляді.

На столі тристворчате люстро, перуки, грим. Шухляда столу висунута, папери в ній натрусом (Ю. Хорунжий);

А їх [зірок] сяяло міріади міріад, на будь-який смак і навіть примху, великі, білі, маленькі і такі, що ледве мріли, й натрусом, неначе сіль, і купами, як Волосожар (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. натрусом — присл. Без ущільнення, скільки насиплеться.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. натрусом — Натрусом нар. О мѣряніи сыпучихъ тѣлъ: не набивал, не натискивая сверху, а довольствуясь тѣмъ, сколько войдетъ при простомъ насыпаніи. Натрусом міряти овес, жито.  Словник української мови Грінченка