Словник української мови у 20 томах

натужавілий

НАТУЖА́ВІЛИЙ, а, е.

Який налився, став пругким.

У пустелі, де квітневі ночі ще дихали холодом зими, бруньки лиш розпукувались – глейкі й натужавілі (Ю. Смолич).

Словник української мови (СУМ-20)