натужений

НАТУ́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нату́жити.

Кру, кру, кру... – протяжне, тривожно падало на ліси і гущавини чагарів по обочах, никло в глибоких нетрях і глухло по хвилях натуженої талими водами прудкої ріки (І. Чендей);

// у знач. прикм.

Голос старого Ремби, хриплий і натужений, різав його слух, а слова шпигали його в серце (І. Франко);

Побачивши, як гріється казан активістів і як від-тягають падло натужені худяки під линвами, Мирон Данилович пішов додому найкоротшою дорогою, що пролягала біля сумного місця .. якби знав, скільки прикрости стерпить, – обминув би, брівши найдальшою околицею (В. Барка).

Значення в інших словниках

1. натужений — нату́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. натужений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натужити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натужений — НАДРИ́ВНИЙ (про крик, плач, гудок і т. ін. — з надмірним напруженням, з надривом), НАДСА́ДНИЙ підсил., НАДСА́ДЖЕНИЙ підсил. рідше, НАТУ́ЖНИЙ підсил., НАТУ́ЖЕНИЙ підсил. рідше. Він вислизає на вулицю і чує позад себе приглушений надривний плач (М.  Словник синонімів української мови
4. натужений — НАТУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нату́жити; // У знач. прикм. Голос старого Ремби, хриплий і натужений, різав його слух, а слова шпигали його в серце (Фр., III, 1950, 441); Зігнуті в’язи починають трохи боліти, натужений зір та скупчена увага женуть всякі думки (Коцюб., І, 1955, 207).  Словник української мови в 11 томах