натужений
НАТУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нату́жити;
// У знач. прикм.
Голос старого Ремби, хриплий і натужений, різав його слух, а слова шпигали його в серце (Фр., III, 1950, 441);
Зігнуті в’язи починають трохи боліти, натужений зір та скупчена увага женуть всякі думки (Коцюб., І, 1955, 207).
Словник української мови (СУМ-11)