натужитися
НАТУ́ЖИТИСЯ див. нату́жуватися.
НАТУЖИ́ТИСЯ, тужу́ся, ту́жишся, док., розм.
Багато, довго, вдосталь потужити.
На кладовищі що вже наплакались, що вже натужилися (А. Головко);
[Христя:] Годі тобі, моя дитино, так тяжко сумовати [сумувати], – хіба ще за рік не натужилася? (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)