натужитися
НАТУ́ЖИТИСЯ див. нату́жуватися.
НАТУЖИ́ТИСЯ, тужу́ся, ту́жишся, док., розм. Багато, довго, вдосталь потужити.
На кладовищі що вже наплакались, що вже натужилися (Головко, II, 1957, 361);
[Xристя:] Годі тобі, моя дитино, так тяжко сумовати [сумувати], — хіба ще за рік не натужилася? (Кроп., IV, 1959, 32).
Словник української мови (СУМ-11)