натужний
НАТУ́ЖНИЙ, а, е. Який вимагає напруження сил.
Натужна робота;
// Який виявляється, твориться з напруженням фізичних сил.
Голос у Вані хрипкий, тихий, натужний (Коз., Гарячі руки, 1960, 212);
Хриплий, натужний кашель корчив тіло хлопчика (Жур., Даша, 1961, 23);
*Образно. Почувся натужний скрегіт заліза, тріск вагонів (Кол., На фронті.., 1959, 98).
Словник української мови (СУМ-11)