натужно
НАТУ́ЖНО. Присл. до нату́жний.
З останніх сил везуть коні сани і натужно стогнуть, розриваючи пружне повітря (Кочура, Зол. грамота, 1960, 395);
*Образно. Натужно чахкає паровик, викидаючи в боки свистячі гейзери пари (Кол., Терен.., 1959, 148).
Словник української мови (СУМ-11)