натужувати
НАТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. З великим напруженням діяти чим-небудь, посилювати ступінь виявлення чогось.
Сильно натужував [Темера] свої .. очі, поки розглядів усі ті предмети (Фр., І, 1955, 273);
Роман натужує всі свої сили, усю волю і, зрошений холодним потом, непевним кроком сливе біжить далі… (Коцюб., І, 1955, 120);
Натуживши всі свої сили, він підняв важкий хрест на руках (Юхвід, Оля, 1959, 69).
Словник української мови (СУМ-11)