натуралізуватися
НАТУРАЛІЗУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.
1. юр. Приймати підданство чужої країни, зазнавати натуралізації.
2. Розводитися не в природних умовах, а за межами поширення (про рослини та про тварини).
В природних умовах D. lanata – дворічний монокарпик. Як джерело цінних серцевих глікозидів, вид освоєний в промисловій культурі в Староушицькому радгоспі (Хмельницька область), звідки він поширився на природні ділянки і натуралізувався (з наук. літ.);
Із адвентивних рослин, що натуралізувалися на залізницях, 45% проникли на територію області з південно-східного напрямку, 38% – з південного заходу, 10% – із західного напрямку, 8% – з півночі та північного заходу (з наук.-попул. літ.).
3. тільки недок. Пас. до натуралізува́ти.
Словник української мови (СУМ-20)