натуристий
НАТУ́РИСТИЙ, а, е, розм.
Який намагається все робити по-своєму, капризний, свавільний, упертий.
Палазя була й краща за Надезю й не така натуриста, як Надезя (І. Нечуй-Левицький);
Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)