натуристий
НАТУ́РИСТИЙ, а, е, розм. Який намагається все робити по-своєму, капризний, свавільний, упертий.
Палазя була й краща за Надезю й не така натуриста, як Надезя (Н.-Лев., III, 1956, 203);
Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)