натхнення
НАТХНЕ́ННЯ, я, с.
Стан людини, що характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів.
Романик знову ковтнув води, ніби цілющого трунку, від якого на нього повинно зійти натхнення (Ірина Вільде);
На співбесідника дивилися глибокі, карі, допитливі очі, сповнені внутрішнього вогню й натхнення (О. Десняк).
Словник української мови (СУМ-20)