натхненно
НАТХНЕ́ННО.
Присл. до натхне́нний.
Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (С. Чорнобривець);
І хоч не чорна й не циганка, а як натхненно співалося їй тоді цієї вперше почутої пісні біля вогнищ вечірніх! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)