натхненно
НАТХНЕ́ННО. Присл. до натхне́нний.
Марко заговорив ізнов палко та натхненно про майбутню революцію (Головко, II, 1957, 230);
Радянське село натхненно працює і творить, зростає і вчиться (Літ. газ., 12.ІІ. 1953, 1).
Словник української мови (СУМ-11)