натхненно
НАТХНЕ́ННО. Присл. до натхне́нний.
Марко заговорив ізнов палко та натхненно про майбутню революцію (Головко, II, 1957, 230);
Радянське село натхненно працює і творить, зростає і вчиться (Літ. газ., 12.ІІ. 1953, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натхненно — натхне́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- натхненно — Присл. до натхненний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натхненно — НАТХНЕ́ННО. Присл. до натхне́нний. Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (С. Чорнобривець); І хоч не чорна й не циганка, а як натхненно співалося їй тоді цієї вперше почутої пісні біля вогнищ вечірніх! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах