1. Словник української мови в 11 томах

натхненниця

НАТХНЕ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до натхне́нник.

Полтавщино мила, Гоголева натхненнице! Війна переступила через твій поріг (Ю. Янов., І, 1954, 72);

Хвала тобі, Партіє більшовиків — Натхненнице слави Вітчизни моєї! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натхненниця — натхне́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. натхненниця — -і. Жін. до натхненник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натхненниця — НАТХНЕ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до натхне́нник. Полтавщино мила, Гоголева натхненнице! Війна переступила через твій поріг (Ю. Яновський); Ти [Афродіта Мілоська] провідниця в праці й серед бою, Натхненниця і пензля, і пера (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах