натхненниця
НАТХНЕ́ННИЦЯ, і, ж.
Жін. до натхне́нник.
Полтавщино мила, Гоголева натхненнице! Війна переступила через твій поріг (Ю. Яновський);
Ти [Афродіта Мілоська] провідниця в праці й серед бою, Натхненниця і пензля, і пера (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натхненниця — натхне́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- натхненниця — -і. Жін. до натхненник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натхненниця — НАТХНЕ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до натхне́нник. Полтавщино мила, Гоголева натхненнице! Війна переступила через твій поріг (Ю. Янов., І, 1954, 72); Хвала тобі, Партіє більшовиків — Натхненнице слави Вітчизни моєї! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 64). Словник української мови в 11 томах