1. Словник української мови у 20 томах

натхненно

НАТХНЕ́ННО.

Присл. до натхне́нний.

Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (С. Чорнобривець);

І хоч не чорна й не циганка, а як натхненно співалося їй тоді цієї вперше почутої пісні біля вогнищ вечірніх! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натхненно — натхне́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. натхненно — Присл. до натхненний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натхненно — НАТХНЕ́ННО. Присл. до натхне́нний. Марко заговорив ізнов палко та натхненно про майбутню революцію (Головко, II, 1957, 230); Радянське село натхненно працює і творить, зростає і вчиться (Літ. газ., 12.ІІ. 1953, 1). Словник української мови в 11 томах