натхненно

натхне́нно

Присл. до натхненний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натхненно — натхне́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. натхненно — НАТХНЕ́ННО. Присл. до натхне́нний. Пані натхненно грала на роялі танго й розважала від нудьги саму себе і гостей (С. Чорнобривець); І хоч не чорна й не циганка, а як натхненно співалося їй тоді цієї вперше почутої пісні біля вогнищ вечірніх! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. натхненно — НАТХНЕ́ННО. Присл. до натхне́нний. Марко заговорив ізнов палко та натхненно про майбутню революцію (Головко, II, 1957, 230); Радянське село натхненно працює і творить, зростає і вчиться (Літ. газ., 12.ІІ. 1953, 1). Словник української мови в 11 томах