натхненниця
НАТХНЕ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до натхне́нник.
Полтавщино мила, Гоголева натхненнице! Війна переступила через твій поріг (Ю. Янов., І, 1954, 72);
Хвала тобі, Партіє більшовиків — Натхненнице слави Вітчизни моєї! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 64).
Словник української мови (СУМ-11)