натхнутий
НА́ТХНУ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до натхну́ти.
Її чорні брови, темні очі, натхнуті коханням, дуже виразно малювались при білій сукні й робили великий ефект (І. Нечуй-Левицький);
Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)