натхнутий
НАТХНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до натхну́ти.
Її чорні брови, темні очі, натхнуті коханням, дуже виразно малювались при білій сукні й робили великий ефект (Н.-Лев., III, 1956, 136);
Довічний духу, ретязем не скутий, Свята свободо, сяюча крізь тьму! Хто весь, як ти, любовію натхнутий, Там притул твій, у серденьку тому (Граб., І, 1959, 399).
Словник української мови (СУМ-11)